Page 124 - 106

91

4.2 Експрес-методи рішення обернених задач магніторозвідки

Способи характерних точок засновані на зв’язках між
параметрами геологічних об’єктів та характерними точками
ізольованих аномалій магнітного поля. Вони розглянуті за
умовою, що намагніченість J по розрізу має вертикальний
напрямок, та коли початок координат на профілі над центром
тіла. Як правило, – це точка екстремальних значень
вертикальної складової магнітного поля Z й модуля повного
вектора T , також ця точка є середньою між точками
екстремальних значень горизонтальної складової магнітного
поля H. Ізольовані аномалії отримують за допомогою простих
графічних способів розділення складових спостереженого
поля або відомих методів трансформацій.
Визначення параметрів елементарних тіл, якими
наближено описують геологічні об’єкти, представлені нижче.
Передбачено, що значення надлишкової намагніченості J
об’єктів додатне. Якщо J від’ємне, то у всіх змінних, які
мають позначку “max”, її слід поміняти на “min” і навпаки.
Параметри елементарних тіл визначаються за характерними
точками складових магнітного поля Z або H, на що вказують
відповідні позначки.

1) Точковий полюс або тонкий вертикальний циліндр
необмеженого простягання (аномалія Z в плані –
ізометрична, по профілю – симетрична).
Циліндр рахується тонким, коли:

2 R
 1 . 0  2 . 0 , (4.43)
h

де R – радіус циліндра,
h – глибина залягання верхньої кромки циліндра.