Page 116 - 106

83

Товщина пласта (якщо відома надлишкова густина  ):


H  . (4.19)
 

6) Вертикальний уступ (ізолінії аномалії у плані –
витягнуті в одному напрямку; над уступом спостерігається їх
згущення; аномалія по профілю, перпендикулярному до
простягання градієнтної зони, – повторює згладжену форму
уступу).
Глибина залягання середини уступу:

h (  h )
h  1 2  x 4 / 1  x 4 / 3 , (4.20)
2

де x 4 / 1 та x 4 / 3 – координати аномалії інтенсивністю:

1 3
  g   g  та  g   g  (4.21)
4 max min 4 max min

відносно рівня g (початок координат у точці
min
максимальних градієнтів).

Амплітуда уступу:

g  g
h  h 2  h 1  max min , (4.22)
   2  f  

де  - надлишкова густина порід уступу.

Глибини залягання уступу: