Page 27 - 1

100
копаночний) спосіб видобутку нафти. Для її видобутку копали
неглибокі (до 2 м) ями, стінки яких закріплювали дерев’яними
кілками. На дні ями накопичувалась нафта, яка просочувалась
через грунт. Нафту з ям періодично вичерпували у міру її
накопичення.
Великі географічні відкриття і розквіт торгових
відношень значно сприяли росту різних галузей
промисловості, особливо нафтової. Значно зріс попит на
нафту, що призвело до розробки нової техніки її видобутку.
Ямний спосіб вже не задовольняв потреби суспільства в нафті.
Появився досконаліший - колодязний спосіб видобутку нафти.
Колодязний спосіб видобутку нафти був досконалішим і
вигіднішим від ямного, оскільки дозволяв експлуатувати
глибші продуктивні пласти і збільшити її видобуток.
З літературних джерел відомо, що колодязний видобуток
нафти в Ріпному на Прикарпатті почали в 1786 році.
Зацікавленість нафтою значно зросла на початку ХІХ
століття, коли з’явились перші нафтоперегінні заводи і люди
навчались видобувати з нафти гас. Саме тоді зародився
промисловий видобуток і переробка нафти в Бориславі -
центрі нафтової промисловості Прикарпаття. Бориславським
гасом в ті роки освітлювали Відень і Прагу, станції та вагони
австрійських залізниць. Поштовхом для подальшого розвитку
перегонки нафти було винайдення в 1853 році львівськими
фармацевтами Лукашевичем і Вичатківським гасової лампи.
Колодязний спосіб вже не міг задовольнити зростаючі
потреби суспільства в нафті. Необхідний був досконаліший
метод руйнування гірських порід, а разом з тим і новий спосіб
вичерпування нафти на поверхню землі. Таким методом стало
буріння свердловин.
Дослідженнями встановлено, що перша свердловина на
нафту була пробурена в 1847 році В.Семеновим в
Азербайджані на Бібі-Ейбаті.